улаштування

улаштува́ння

(влаштування), -я, с.

Дія за знач. улаштувати і улаштуватися.

Значення в інших словниках

1. улаштування — улаштува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. улаштування — УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (В.  Словник української мови у 20 томах
3. улаштування — УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах