улесливість
УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), вості, ж.
Властивість за знач. уле́сливий 1.
– Зовнішня улесливість не завжди свідчить про доброту людини (О. Гуреїв);
Хай що завгодно криється за влесливістю дружини головного інженера, а для Лари найголовніше зараз – не показати свого занепокоєння (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)