улесливість
УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. уле́сливий 1.
— Зовнішня улесливість не завжди свідчить про доброту людини (Гур., Друзі.., 1959, 88);
Хай що завгодно криється за влесливістю дружини головного інженера, а для Лари найголовніше зараз — не показати свого занепокоєння (Шовк., Інженери, 1956, 437).
Словник української мови (СУМ-11)