улесливо

УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2.

— Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, — влесливо заговорив Антон (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13);

Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (Мур., Бук. повість, 1959, 116).

Значення в інших словниках

1. улесливо — уле́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. улесливо — УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. Кметь .. солоденько усміхався й мав такий вигляд, ніби запитував улесливо: .. чи нема у вас табачку? (М. Хвильовий); – Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон (С.  Словник української мови у 20 томах
3. улесливо — (влесливо). Присл. до улесливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улесливо — Уле́сливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)