улесливо

УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО).

Присл. до уле́сливий 2.

Кметь .. солоденько усміхався й мав такий вигляд, ніби запитував улесливо: .. чи нема у вас табачку? (М. Хвильовий);

– Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон (С. Чорнобривець);

Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (І. Муратов);

* Образно. Друкарська машинка улесливо задихалася в погоні за Івановою думкою (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. улесливо — уле́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. улесливо — (влесливо). Присл. до улесливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улесливо — Уле́сливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. улесливо — УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. — Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, — влесливо заговорив Антон (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13); Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (Мур., Бук. повість, 1959, 116).  Словник української мови в 11 томах