1. Словник української мови у 20 томах

улесливо

УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО).

Присл. до уле́сливий 2.

Кметь .. солоденько усміхався й мав такий вигляд, ніби запитував улесливо: .. чи нема у вас табачку? (М. Хвильовий);

– Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон (С. Чорнобривець);

Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (І. Муратов);

* Образно. Друкарська машинка улесливо задихалася в погоні за Івановою думкою (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улесливо — уле́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. улесливо — (влесливо). Присл. до улесливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улесливо — Уле́сливо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. улесливо — УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. — Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, — влесливо заговорив Антон (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13); Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (Мур., Бук. повість, 1959, 116). Словник української мови в 11 томах