улесливо —
УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. Кметь .. солоденько усміхався й мав такий вигляд, ніби запитував улесливо: .. чи нема у вас табачку? (М. Хвильовий); – Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон (С.
Словник української мови у 20 томах
улесливо —
(влесливо). Присл. до улесливий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
улесливо —
Уле́сливо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
улесливо —
УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. — Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, — влесливо заговорив Антон (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13); Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (Мур., Бук. повість, 1959, 116).
Словник української мови в 11 томах