Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

улесливо

Уле́сливо, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. улесливо — уле́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. улесливо — УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. Кметь .. солоденько усміхався й мав такий вигляд, ніби запитував улесливо: .. чи нема у вас табачку? (М. Хвильовий); – Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. улесливо — (влесливо). Присл. до улесливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улесливо — УЛЕ́СЛИВО (ВЛЕ́СЛИВО). Присл. до уле́сливий 2. — Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, — влесливо заговорив Антон (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13); Худик голосно зареготав, і всі, хто були поблизу, теж улесливо засміялися (Мур., Бук. повість, 1959, 116).  Словник української мови в 11 томах