улюбливий

УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм.

Який легко, швидко закохується.

Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. улюбливий — улю́бливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. улюбливий — (влюбливий), -а, -е, розм. Який легко, швидко закохується.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улюбливий — УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм. Який легко, швидко закохується. Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (Стельмах, І, 1962, 302).  Словник української мови в 11 томах