улюбливість

УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм.

Властивість за знач. улю́бливий.

– Звичайно, бурхлива вдача, та ще ота влюбливість, якою ти й досі мене докоряєш (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. улюбливість — улю́бливість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. улюбливість — (влюбливість), -вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улюбливість — УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий.  Словник української мови в 11 томах