УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
улюбливість —
улю́бливість іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
улюбливість —
УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий. – Звичайно, бурхлива вдача, та ще ота влюбливість, якою ти й досі мене докоряєш (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
улюбливість —
(влюбливість), -вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови