улягання

УЛЯГА́ННЯ¹ (ВЛЯГА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. уляга́ти¹.

– А ми вже й чекаємо, – озвався [Кошовий], вирізнивши в темряві показний силует Перехреста з помітним уляганням на поранену ногу (Іван Ле).

УЛЯГА́ННЯ² (ВЛЯГА́ННЯ), я, с.

Дія і стан за знач. уляга́тися.

Ігумен Симеон зустрів Іссу криком обурення. – Не дозволю перетворити святе пристанище на місце для влягання! – підскочив до Сивоока (П. Загребельний);

Сорт капітоль рапсу має стійкість до влягання – 4,9, до обсипання – 4,0, до засухи – 4,5 (з наук. літ.);

Значне зараження зерна хворобами вплине на стійкість влягання (жорсткість стебла зменшиться, тож хліба будуть менш стійкі) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. улягання — уляга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. улягання — (влягання), -я, с. Дія за знач. улягати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улягання — УЛЯГА́ННЯ (ВЛЯГА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уляга́ти¹. — А ми вже й чекаємо, — озвався [Кошовий], вирізнивши в темряві показний силует Перехреста з помітним уляганням на поранену ногу (Ле, В снопі.., 1960, 23).  Словник української мови в 11 томах