умеблювання
УМЕБЛЮВА́ННЯ (ВМЕБЛЮВА́ННЯ), я, с.
1. Дія за знач. умеблюва́ти.
Нині меблі з використанням металу застосовуються переважно для вмеблювання громадських будинків і установ (із журн.).
2. Меблі, якими обставлене приміщення.
Найняв [приїжджий] дві кімнати з умеблюванням для себе й своєї жінки (О. Кобилянська);
В кабінеті було прохолодно, приємно .. Умеблювання кабінету було просте, але вигідне (В. Гжицький);
Простий селянський стіл, ослін, піл, два триногих стільці – ото й все умеблювання більш ніж скромної резиденції кошового (С. Добровольський);
Колекцію, бібліотеку й значну частину вмеблювання Тарновські вивезли до Києва (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)