умеблювання
МЕ́БЛІ (предмети обстановки квартири, кімнати тощо), УМЕБЛЮВА́ННЯ (ОМЕБЛЮВА́ННЯ), МЕ́БЛЯ розм., ПОСТАНО́ВА діал. До вечора вона по-своєму переставляла меблі, змінювала на свій смак обстановку кімнат (І. Микитенко); Кімната у квартирі Ріхарда Галле. Бідне умеблювання (В. Собко); Стіл і стілець доповнюють омеблювання (М. Коцюбинський); Мебля ця й досі була майже новенька і цілком відповідала новаторським поглядам мойого симпатичного героя (М. Хвильовий); "Так, у нас багато дечого слід би змінити... Наприклад, постанова в нашому салоні: все нове, добране старанно, але все чогось немов бракує..." (Леся Українка).
Словник синонімів української мови