1. Словник синонімів української мови

умеблювання

МЕ́БЛІ (предмети обстановки квартири, кімнати тощо), УМЕБЛЮВА́ННЯ (ОМЕБЛЮВА́ННЯ), МЕ́БЛЯ розм., ПОСТАНО́ВА діал. До вечора вона по-своєму переставляла меблі, змінювала на свій смак обстановку кімнат (І. Микитенко); Кімната у квартирі Ріхарда Галле. Бідне умеблювання (В. Собко); Стіл і стілець доповнюють омеблювання (М. Коцюбинський); Мебля ця й досі була майже новенька і цілком відповідала новаторським поглядам мойого симпатичного героя (М. Хвильовий); "Так, у нас багато дечого слід би змінити... Наприклад, постанова в нашому салоні: все нове, добране старанно, але все чогось немов бракує..." (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умеблювання — умеблюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. умеблювання — УМЕБЛЮВА́ННЯ (ВМЕБЛЮВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. умеблюва́ти. Нині меблі з використанням металу застосовуються переважно для вмеблювання громадських будинків і установ (із журн.). 2. Меблі, якими обставлене приміщення. Словник української мови у 20 томах
  3. умеблювання — (вмеблювання), -я, с. 1》 Дія за знач. умеблювати. 2》 Меблі, якими обставлене приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умеблювання — УМЕБЛЮВА́ННЯ (ВМЕБЛЮВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. умеблюва́ти. 2. Меблі, якими обставлене приміщення. Найняв [приїжджий] дві кімнати з умеблюванням для себе й своєї жінки (Коб., III, 1956, 343); В кабінеті було прохолодно, приємно.. Словник української мови в 11 томах