1. Орфографічний словник української мови

умеблювання

умеблюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умеблювання — УМЕБЛЮВА́ННЯ (ВМЕБЛЮВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. умеблюва́ти. Нині меблі з використанням металу застосовуються переважно для вмеблювання громадських будинків і установ (із журн.). 2. Меблі, якими обставлене приміщення. Словник української мови у 20 томах
  2. умеблювання — (вмеблювання), -я, с. 1》 Дія за знач. умеблювати. 2》 Меблі, якими обставлене приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умеблювання — МЕ́БЛІ (предмети обстановки квартири, кімнати тощо), УМЕБЛЮВА́ННЯ (ОМЕБЛЮВА́ННЯ), МЕ́БЛЯ розм., ПОСТАНО́ВА діал. До вечора вона по-своєму переставляла меблі, змінювала на свій смак обстановку кімнат (І. Микитенко); Кімната у квартирі Ріхарда Галле. Словник синонімів української мови
  4. умеблювання — УМЕБЛЮВА́ННЯ (ВМЕБЛЮВА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. умеблюва́ти. 2. Меблі, якими обставлене приміщення. Найняв [приїжджий] дві кімнати з умеблюванням для себе й своєї жінки (Коб., III, 1956, 343); В кабінеті було прохолодно, приємно.. Словник української мови в 11 томах