умоглядний
УМОГЛЯ́ДНИЙ, а, е.
Який ґрунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність.
Філософська картина природи може створюватися тільки на основі даних природничих наук, а не шляхом умоглядних спекуляцій, як це мало місце в натурфілософії (з публіц. літ.);
Справжня ідейність художника полягає не в умоглядному утвердженні певного комплексу ідей, а в самостійному відкритті глибинної суті життєвих явищ, що по-новому розкриває й збагачує відомі йому істини (з газ.);
Уявімо, скільки часу згаяно в масштабах країни на таку схоластичну, стереотипну говорильню, на засвоєння мертвонароджених умоглядних теоретичних конструкцій (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)