умоглядний

УМОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який грунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність.

Філософська картина природи може створюватися тільки на основі даних природничих наук, а не шляхом умоглядних спекуляцій, як це мало місце в натурфілософії (Ком. Укр., 3, 1967, 76);

Справжня ідейність художника полягає не в умоглядному утвердженні певного комплексу ідей, а в самостійному відкритті глибинної суті життєвих явищ, що по-новому розкриває й збагачує відомі йому істини (Літ. Укр., 2.VІ 1967, 3).

Значення в інших словниках

1. умоглядний — умогля́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. умоглядний — див. АБСТРАКТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. умоглядний — [умогл’аднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. умоглядний — УМОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який ґрунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність. Філософська картина природи може створюватися тільки на основі даних природничих наук, а не шляхом умоглядних спекуляцій, як це мало місце в натурфілософії (з публіц.  Словник української мови у 20 томах
5. умоглядний — -а, -е. Який ґрунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. умоглядний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови