умоглядно

УМОГЛЯ́ДНО.

Присл. до умогля́дний.

Він уперше не умоглядно, а живим серцем зрозумів оту німотну муку Шевченка, художника-невільника (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. умоглядно — умогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. умоглядно — Присл. до умоглядний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. умоглядно — УМОГЛЯ́ДНО. Присл. до умогля́дний. Ленін підкреслював, що коли автор судить про важливі явища життя не на основі власних життєвих спостережень, а чисто формально, умоглядно, книжно, то й твір його буде безплідним по суті і сухим за формою (Рад.  Словник української мови в 11 томах