умоглядно —
УМОГЛЯ́ДНО. Присл. до умогля́дний. Він уперше не умоглядно, а живим серцем зрозумів оту німотну муку Шевченка, художника-невільника (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
умоглядно —
Присл. до умоглядний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умоглядно —
УМОГЛЯ́ДНО. Присл. до умогля́дний. Ленін підкреслював, що коли автор судить про важливі явища життя не на основі власних життєвих спостережень, а чисто формально, умоглядно, книжно, то й твір його буде безплідним по суті і сухим за формою (Рад.
Словник української мови в 11 томах