умолочувати
УМОЛО́ЧУВАТИ (ВМОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЛОТИ́ТИ (ВМОЛОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док.
1. що. Обмолочувати частину чого-небудь.
– Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, – умолоти (Ганна Барвінок).
2. тільки док., перен., розм., що. З апетитом з'їсти багато чого-небудь.
Бачила, дуже мало їм було тієї їжі. Ці дітки вмолотили б кожний утричі більше, аніж вона принесла на двох (Ю. Збанацький).
3. тільки док., перен., розм., кого. Дуже побити кого-небудь.
– Положи свою панєнку [панянку] вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і ґречною стане (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)