умонастрій
УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн.
Настроєність розуму, спрямованість інтересів.
Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі, .. серед передової російської інтелігенції (М. Рильський);
Історичне становище [України] як у часі, так і в просторі виробило особливий тип соціальної психології і умонастроїв її жителів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)