умонастрій

умона́стрій

-рою, ч., книжн.

Настроєність розуму, спрямованість інтересів.

Значення в інших словниках

1. умонастрій — умона́стрій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. умонастрій — хохл. (умонастроеніе) розумостан розумостан, думання  Словник чужослів Павло Штепа
3. умонастрій — УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим...  Словник української мови у 20 томах
4. умонастрій — УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим...  Словник української мови в 11 томах