умонастрій

УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів.

Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі,.. серед передової російської інтелігенції (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 50).

Значення в інших словниках

1. умонастрій — умона́стрій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. умонастрій — хохл. (умонастроеніе) розумостан розумостан, думання  Словник чужослів Павло Штепа
3. умонастрій — УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим...  Словник української мови у 20 томах
4. умонастрій — -рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів.  Великий тлумачний словник сучасної мови