умолочувати
УМОЛО́ЧУВАТИ (ВМОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЛОТИ́ТИ (ВМОЛОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., перех.
1. Обмолочувати частину чого-небудь.
— Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, — умолоти (Барв., Опов.., 1902, 289).
2. тільки док., перен., розм. З апетитом з’їсти багато чого-небудь.
Бачила, дуже мало їм було тієї їжі. Ці дітки вмолотили б кожний утричі більше, аніж вона принесла на двох (Збан., Сеспель, 1961, 345).
3. тільки док., перен., розм. Дуже побити кого-небудь.
— Положи свою панєнку [панянку] вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і гречною стане (Стельмах, І, 1962, 278).
Словник української мови (СУМ-11)