унишкнути

УНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́шк, ла, ло; док., розм.

Те саме, що зати́хнути.

Потім Дидона мов унишкла, Звеліла, щоб і Гандзя вийшла, Щоб їй насумоватись [насумуватись] всмак (І. Котляревський);

Розмова знов унишкла. Вона [дівчина] кудись геть-геть дивилася, а він [Чіпка] – на неї (Панас Мирний);

Як дощ піде, то вітер унишкне (Сл. Б. Грінченка);

Місто .. не знало спочинку ні вдень, ні вночі, .. ніби поспішало прожити той час, що випав йому від долі, – прожити й завмерти, унишкнути хутчій навік (С. Черкасенко).

Значення в інших словниках

1. унишкнути — уни́шкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. унишкнути — [унишкнутие] -ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. унишкнути — -ну, -неш; мин. ч. унишк, -ла, -ло; док., розм. Те саме, що затихнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. унишкнути — УНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́шк, ла, ло; док., розм. Те саме, що зати́хнути. Потім Дидона мов унишкла, Звеліла, щоб і Гандзя вийшла, Щоб їй насумоватись [насумуватись] всмак (Котл., І, 1952, 85); Розмова знов унишкла.  Словник української мови в 11 томах
5. унишкнути — Унишкнути, -ну, -неш гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екатер. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. І. 36.  Словник української мови Грінченка