унишкнути —
уни́шкнути дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
унишкнути —
УНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́шк, ла, ло; док., розм. Те саме, що зати́хнути. Потім Дидона мов унишкла, Звеліла, щоб і Гандзя вийшла, Щоб їй насумоватись [насумуватись] всмак (І. Котляревський); Розмова знов унишкла.
Словник української мови у 20 томах
унишкнути —
-ну, -неш; мин. ч. унишк, -ла, -ло; док., розм. Те саме, що затихнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
унишкнути —
УНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. уни́шк, ла, ло; док., розм. Те саме, що зати́хнути. Потім Дидона мов унишкла, Звеліла, щоб і Гандзя вийшла, Щоб їй насумоватись [насумуватись] всмак (Котл., І, 1952, 85); Розмова знов унишкла.
Словник української мови в 11 томах
унишкнути —
Унишкнути, -ну, -неш гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екатер. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. І. 36.
Словник української мови Грінченка