Словник української мови у 20 томах

уперве

УПЕ́РВЕ див. впе́рве.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уперве — Упе́рве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧГ. 28.  Словник української мови Грінченка