упокорено

УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко.

Присл. до упоко́рений.

Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, – І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (М. Вороний);

Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Я. Качура);

Поникши на лавці, холону, хилю упокорено плечі, шукаю у звивинах мозку надії зітерті сліди (М. Бажан);

Зціпивши зуби, Гнат виніс на середину школи ослін, спустив штани до колін і впокорено ліг (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. упокорено — упоко́рено прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. упокорено — (впокорено), рідко. Присл. до упокорений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. упокорено — УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко. Присл. до упоко́рений. Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, — І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (Вороний, Вибр., 1959, 63); Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Кач., II, 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах