Словник української мови у 20 томах

упослідження

УПОСЛІ́ДЖЕННЯ (ВПОСЛІ́ДЖЕННЯ), я, с.

Дія і стан за знач. упослі́джувати.

Андрієві було тяжко дивитися на цього відкривателя щастя в безмежній юдолі сліз, наруги, .. в безмежному океані людського упослідження (І. Багряний);

Нерівноправність, що існує в суспільстві, компенсується приниженням, упослідженням того, хто поруч (найчастіше дружина) (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. упослідження — Упослі́дження: — скривдження [47] — принижування [XIX] зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді — куди?..  Словник з творів Івана Франка