упоюватися
УПО́ЮВАТИСЯ (ВПО́ЮВАТИСЯ), о́ююся, о́юєшся, недок., УПОЇ́ТИСЯ (ВПОЇ́ТИСЯ), ою́ся, о́їшся, док.
1. Ставати п'яним, напившися горілки, вина і т. ін.
Впоїтися вином.
2. перен. Доходити до стану, схожого на сп'яніння;
// Втішатися, одержувати насолоду, бути в захваті.
Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні... Дивилася поважними очима на них, упоювалася їх запахом (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)