упоювати

УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., кого.

1. Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін.

Герман на радощах упоїв їх пивом (І. Франко);

– А я не сп'янів, не думай, що мене впоїш, Судиславе (А. Хижняк);

Тільки й передихнув я, коли трохи впоїли його; чую – сопе та уминає, сопе та уминає... (Б. Антоненко-Давидович).

2. перен. Доводити до стану, схожого на сп'яніння.

І гладіатор, і патрицій, Обидва п'яні. Кров і дим їх упоїв (Т. Шевченко);

Могутня картина весняного кригоходу, як хмелем, впоїла Яреська (О. Гончар).

3. рідко. Напувати.

[Настя:] Я би не знати що дала, що вона його якимось зіллям упоїла (І. Франко);

* Образно. Впоює землю холодна волога, Тхне жабуринням і мохом з узлісь (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. упоювати — упо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упоювати — (впоювати), -оюю, -оюєш, недок., упоїти (впоїти), -ою, -оїш, док., перех. 1》 Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. 2》 перен. Доводити до стану, схожого на сп'яніння. 3》 рідко. Напувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. упоювати — ПОЇ́ТИ (давати пити кому-небудь), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ) (досхочу, перев. міцні напої). — Док.: напоїти, упої́ти (впої́ти). Дівчата поїли нас холодною водою (В.  Словник синонімів української мови
4. упоювати — УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., перех. 1. Робити кого-небудь п’яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. Герман на радощах упоїв їх пивом (Фр.  Словник української мови в 11 томах