Орфографічний словник української мови

упоювати

упо́ювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. упоювати — УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., кого. 1. Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. Герман на радощах упоїв їх пивом (І. Франко); – А я не сп'янів, не думай, що мене впоїш, Судиславе (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. упоювати — (впоювати), -оюю, -оюєш, недок., упоїти (впоїти), -ою, -оїш, док., перех. 1》 Робити кого-небудь п'яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. 2》 перен. Доводити до стану, схожого на сп'яніння. 3》 рідко. Напувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упоювати — ПОЇ́ТИ (давати пити кому-небудь), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ) (досхочу, перев. міцні напої). — Док.: напоїти, упої́ти (впої́ти). Дівчата поїли нас холодною водою (В.  Словник синонімів української мови
  4. упоювати — УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), о́юю, о́юєш, недок., УПОЇ́ТИ (ВПОЇ́ТИ), ою́, о́їш, док., перех. 1. Робити кого-небудь п’яним, напоюючи горілкою, вином і т. ін. Герман на радощах упоїв їх пивом (Фр.  Словник української мови в 11 томах