управлятися

УПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. упра́вляться; док.

1. Встигати або могти своєчасно зробити, виконати, здійснити що-небудь.

Управлятися з усім цим було дуже-таки важко – не вистачало часу, отже, всяку канцелярську роботу я виконував ночами (з мемуарної літ.);

У жнива він не тільки косив, але ще й допомагав мачусі в'язати снопи.., бо не справлялась вона за двома косарями (А. Головко);

– А що ж, пора, може, і рушати? – питає він, швидко упоравшись. – Якщо ти зо сім управився, то й рушимо (Панас Мирний);

[Марта:] Спочиньте, мамо. Роботи тут не скільки, то я й сама вправлюсь (С. Васильченко);

– Алагаю, чи вправишся ти без мене доглянути табун? Я мушу хутко-хутко їхати зараз в аул (О. Донченко).

2. Справлятися з ким-, чим-небудь, перемагати, долати когось, щось.

З вартовими біля воріт управились, навіть не пустивши в діло фінок, просто забили кляпами кожному з них рота (А. Головко);

Іванко згадав, що довго борюкатися з цим бундючним воєводою не можна, бо не вправитися з його військом своїм маленьким загоном (А. Хижняк).

УПРАВЛЯ́ТИСЯ², я́ється, недок.

Пас. до управля́ти².

Суспільство завжди так чи інакше управлялось і буде управлятися. Без управління соціальними процесами воно існувати не могло й не може (з публіц. літ.);

Хай економія управляється тими, що зостаються (В. Винниченко).

УПРАВЛЯ́ТИСЯ³ див. вправля́тися¹.

Значення в інших словниках

1. управлятися — управля́тися 1 дієслово недоконаного виду встигати, могти щось виконати управля́тися 2 дієслово недоконаного виду керуватися управля́тися 3 дієслово недоконаного виду успішно щось виконувати  Орфографічний словник української мови
2. управлятися — (з чим) давати раду чому, розв'язувати <�подужувати> що, (самому) давати собі раду з чим; п! ВСТИГАТИ; дк. УПРАВИТИСЯ, (з роботами) обробитися.  Словник синонімів Караванського
3. управлятися — I [упраўл’атиес'а] -л'айеіц':а, -л'айуц':а (бути керованим) II [ўпраўл'атиес'а] = вправлятися -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а (доводити до ладу)  Орфоепічний словник української мови
4. управлятися — I (вправлятися), -яюся, -яєшся, недок., управитися (вправитися), -влюся, -вишся; мн. управляться; док. 1》 Встигати або могти своєчасно зробити, виконати, здійснити що-небудь. 2》 Справлятися з ким-, чим-небудь, перемагати, долати когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. управлятися — СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. управлятися — УПРАВЛЯ́ТИСЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. упра́вляться; док. 1. Встигати або могти своєчасно зробити, виконати, здійснити що-небудь.  Словник української мови в 11 томах