управляючий
УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст.
Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник.
Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ.);
У штат міського комунального підприємства “Луганськжилфонд” введені управляючі будинками, які і є прототипами майбутніх управляючих об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (з газ.);
Управляючий поєднує кошти багатьох невеликих інвесторів і управляє об'єднаними коштами як одним портфелем в інтересах всіх учасників (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)