управляючий —
див. керівник
Словник синонімів Вусика
управляючий —
[упраўл’айучией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови
управляючий —
УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст. Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник. Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
управляючий —
-ого, ч. 1》 Той, хто керує, управляє якоюсь організацією, підприємством тощо. 2》 Те саме, що управитель.
Великий тлумачний словник сучасної мови