упрохування
УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. упро́хувати.
Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, такі лежав тут на городі над Сивашем (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. упро́хувати.
Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, такі лежав тут на городі над Сивашем (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)