упрохування
УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ), я, с. Дія за знач. упро́хувати.
Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, такі лежав тут на городі над Сивашем (Гончар, II, 1959, 280).
Словник української мови (СУМ-11)