упідлеглений

УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до упідле́глити;

// у знач. прикм. Підпорядкований комусь.;

// у знач. ім. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.

Значення в інших словниках

1. упідлеглений — упідле́глений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. упідлеглений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упідлеглити. || у знач. прикм. Підпорядкований комусь. || у знач. ім. упідлеглений, -ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. упідлеглений — УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідле́глити; // у знач. прикм. Підпорядкований комусь; // у знач. iм. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.  Словник української мови в 11 томах