упідлеглений
УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідле́глити;
// у знач. прикм. Підпорядкований комусь;
// у знач. iм. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.
Словник української мови (СУМ-11)УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідле́глити;
// у знач. прикм. Підпорядкований комусь;
// у знач. iм. упідле́глений, ного, ч. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.
Словник української мови (СУМ-11)