урадувати
УРА́ДУВАТИ (ВРА́ДУВАТИ), ую, уєш, док., кого, діал.
Викликати у кого-небудь почуття радості.
Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво (М. Коцюбинський);
Її врадувало те, що він [Степан] дістав вищу посаду (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)