урадувати
УРА́ДУВАТИ (ВРА́ДУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Викликати у кого-небудь почуття радості.
Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво (Коцюб., І, 1955, 370);
Її врадувало те, що він [Степан] дістав вищу посаду (Круш., Буденний хліб.., 1960, 67).
Словник української мови (СУМ-11)