ураза
УРА́ЗА¹ (ВРА́ЗА), и, ж., заст.
Рана.
[Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний);
Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Я. Щоголів);
Ах, смерть – розрішительниця всіх уз і трудів, її спочинок неприступний ніякому ні фізичному, ні моральному болеві, .. ні уразам – це найсолодше з усього (М. Грушевський).
УРА́ЗА² див. вра́за¹.
УРА́ЗА³, и, ж.
Піст, якого повинні дотримуватися мусульмани протягом місяця рамазана.
Словник української мови (СУМ-20)