ураза

Ура́за. Ураження, кривда, образа. Коли їм близше придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі або чують особисту якусь уразу, або заздростять, суть занадто горді і тим не вдоволені, що не они верховодять, хотячи коштом иньшого себе вивисшити (Б., 1895, 30, 2-3)

// пол. uraza — образа, кривда.

Значення в інших словниках

1. ураза — Ура́за: — образа; рана, болюче місце [48] Ура́зи: — рани [43] — ураза (158) польськ. uraza — образа [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. ураза — ура́за 1 іменник жіночого роду рана рідко ура́за 2 іменник жіночого роду образа ураза́ іменник жіночого роду мусульманське свято  Орфографічний словник української мови
3. ураза — див. рана  Словник синонімів Вусика
4. ураза — 1. піст махамедський 2. це матиця самиць  Словник чужослів Павло Штепа
5. ураза — УРА́ЗА¹ (ВРА́ЗА), и, ж., заст. Рана. [Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Я.  Словник української мови у 20 томах
6. ураза — I (враза), -и, ж., заст. Рана. II див. враза I. III -и, ж. Піст, якого повинен дотримуватися мусульманин протягом місяця рамазана. Ураза-байрам — мусульманське свято з нагоди закінчення місячного посту (урази).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. ураза — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст.  Словник синонімів української мови
8. ураза — Ура́за, -зи; ура́зи, ура́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ураза — УРА́ЗА¹ (ВРА́ЗА), и, ж., заст. Рана. [Ігуменя:] Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Мирний, V, 1955, 115); Птиця упала, травою побігла, Вразу забула свою (Щог., Поезії, 1958, 299). УРА́ЗА² див. вра́за¹.  Словник української мови в 11 томах