уривчастість
УРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. ури́вчастий.
У поемі “Політ крізь бурю” [М. Бажана] часта паузність у середині рядка, позначена крапками, добре передає уривчастість мови, її схвильованість (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)