уривчастість
УРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. ури́вчастий.
У поемі «Політ крізь бурю» [М. Бажана] часта паузність у середині рядка, позначена крапками, добре передає уривчастість мови, її схвильованість (Рад. літ-во, 2, 1967, 66).
Словник української мови (СУМ-11)