урихтований
УРИХТО́ВАНИЙ (ВРИХТО́ВАНИЙ), а, е, діал.
Дієпр. пас. до урихтува́ти.
Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування: злотисті кучері були вже врихтовані, майстерно-зальотно підшпилені над чолом (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)