урихтований
урихто́ваний
(врихтований), -а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до урихтувати.
|| урихтовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиурихто́ваний
(врихтований), -а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до урихтувати.
|| урихтовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови