Великий тлумачний словник сучасної мови

урихтований

урихто́ваний

(врихтований), -а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до урихтувати.

|| урихтовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. урихтований — урихто́ваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. урихтований — УРИХТО́ВАНИЙ (ВРИХТО́ВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до урихтува́ти. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування: злотисті кучері були вже врихтовані, майстерно-зальотно підшпилені над чолом (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. урихтований — УРИХТО́ВАНИЙ (ВРИХТО́ВАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до урихтува́ти. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування: злотисті кучері були вже врихтовані, майстерно-зальотно підшпилені над чолом (Л. Укр., III, 1952, 498).  Словник української мови в 11 томах