урожайний
УРОЖА́ЙНИЙ (ВРОЖА́ЙНИЙ), а, е.
1. Стос. до урожаю.
Будеш, Лідо, ти з нами і сіяти, й жати, на врожайному святі накриєш столи... (М. Нагнибіда).
2. Який дає добрий урожай; родючий.
Що доспів в саду і що вродить рілля урожайна, – Досить йому [хліборобові] на життя (М. Зеров);
Я люблю наш край веселий, .. І міста його, і села, Степ врожайний, плідний (І. Муратов);
// Який характеризується високим урожаєм.
В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький).
3. Який відзначається здатністю давати високі врожаї.
На насіння залишено добірне зерно найурожайніших сортів (з наук. літ.);
Інститут генетики і фізіології .. передав на державне сортовипробування сорт бавовнику Мутант І, довговолокнистий і врожайний (із журн.);
І відмахнулися від ярої, хоч треба було думати про виведення сортів більш урожайних (І. Цюпа).
4. перен. Багатий на що-небудь, на когось.
Період, що минув між двома оглядами передового кіномистецтва світу.., виявився досить врожайним на нові хвилюючі кінотвори (з наук. літ.);
// Плідний.
Сьогодні письменникові випав урожайний день (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)