урочення

УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн.

Те саме, що уро́ки.

– Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від .. тіла... (М. Стельмах);

Весь той чар самонаближень, упізнань і врочень, що визріли у невіді душевній, .. і весь той чар почезне (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. урочення — уро́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. урочення — (врочення), -я, с., етн. Те саме, що уроки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. урочення — НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн.  Словник синонімів української мови
4. урочення — УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ), я, с., етн. Те саме, що уро́ки. — Пресвята богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від.. тіла… (Стельмах, І, 1962, 210).  Словник української мови в 11 томах